Сьогодні процеси євроінтеграції проникають в усі сфери нашого життя, поглиблюються політичні, економічні, культурні зв’язки України з іншими європейськими державами.

      У сфері освіти ці тенденції втілились в ідеї приєднання нашої країни до загальноєвропейського освітнього простору, що ґрунтується на європейських традиціях відповідальності освіти пред суспільством, на широкому й відкритому доступі як до доступеневого, так і післяступеневого навчання, на освіті для розвитку особистості й навчанні протягом усього життя.

     Зараз динамічно реформується українська національна система освіти, що має відповідати кращим європейським стандартам і передбачає підняття престижу освіти, полегшення мобільності студентів та розширення можливостей їх працевлаштування. З цією метою у травні 2005 року на рівні Міністерства освіти України була підписана декларація про участь вітчизняних вищих навчальних закладів у Болонському процесі. 

     Входження України в загальноєвропейський освітній простір є надзвичайно важливим для подальшого розвитку нашої країни. 

     Цей процес є серйозним кроком вперед у галузі освіти. Усі нововведення мають на меті запровадження європейських стандартів освіти. Ми не тільки на словах, а й на ділі робимо спробу наблизитися до загальноєвропейського освітнього рівня. На нашу думку, це має досягатися і якістю знань, і запровадженням інноваційних технологій, і, без сумніву, всією системою організації навчального процесу й оцінювання якості знань у сучасних умовах. Прогресивні університети мають на меті готувати спеціалістів, що знайдуть своє місце не тільки в Україні, а й у Європі, досягти того, щоб диплом вітчизняного навчального закладу був конкурентноспроможним у європейських країнах, а в перспективі – й у світі.  

     На сьогодні запровадження Болонської системи у вищих навчальних закладах України знаходиться на початковому етапі.  

     Заплановано, що освіта України повністю перейде на Болонську систему до 2010 року. Аналізуючи сучасні зміни законодавчої бази у сфері освіти, можна стверджувати, що зараз відбувається інтенсивна реорганізація структури університетів, проводиться адміністративна реформа та деякі перебудови у системі навчання. У більшості вищих навчальних закладів уже було введено модульно-рейтингову систему. Її переваги вже встигли оцінити і викладачі, і студенти. Ми маємо вже досить серйозний досвід роботи зі студентами в умовах модульно-рейтингової системи. Хочеться акцентувати, що якихось суттєвих проблем, пов’язаних з роботою, із впровадженням цих нових принципів у педагогічну практику, для викладача, що не страждає на консерватизм і готовий іти на зустріч студентові та його інтересам, немає.  

     Це надзвичайно ефективна, перспективна система, що дає змогу кожному студенту довольно таки максимально розкрити свої індивідуальні здібності, по-моему активно працюючи за програмою впродовж навчального року. 

     Саме тому кінцевий результат залежатиме в першу чергу від здібностей і рівня знань кожного студента, від його сумлінності та ставлення до процесу навчання. Педагогічна взаємодія в умовах модульно-рейтингової системи є цікавою і корисною як для викладачів, так і для студентів. Викладачі мають більше часу для підвищення свого наукового рівня, студенти – для самостійної роботи. Вони працюють у бібліотеці, в інформаційному просторі як України, так і Європи, збагачують свої знання, розширюють свій світогляд.

      Існує ряд проблем загального штибу: невідповідність загального переліку спеціальностей та відмінності правил їх виділення; на українському рівні відсутня остаточно сформована законодавча база (а це у подальшому іще й додаткові фінансові витрати). Це той розрив, кий нам необхідно подолати на шляху до євроосвітнього простору.  

     До того ж, попри всі позитивні моменти приєднання до освітнього простору Європи, у пересічних громадян донельзя многократно виникають опасіння: чи доцільне поєднання загальноєвропейських освітніх традицій з вітчизняними? чи не погіршить це якість освіти, адже наша система освіти за радянських часів вважалась однією з найкращих? Але ці сумніви є безпідставними. Болонська система ґрунтується на балансі між нововведеннями й традиціями, академічними перевагами і соціально-економічною необхідністю, пов’язаністю програм і свободою вибору студентів.

     До того ж, вона стосується перш за все стандартизації оцінки рівня знань студентів, надання їм можливості переходити з одного навчального закладу в інший, отримуючи таким чином більш повну освіту залежно від інтересів, а отже, негативно позначитись на якості знань студентів не може. Європейська вища освіта завжди була різноманітною у царині мов, національних систем, типів інститутів, орієнтації профілів підготовки та навчальних планів. У той же час її майбутнє залежить від спроможності організувати це цінне розмаїття так ефективно, щоб одержати позитивні результати, а не труднощі. Не слід хвилюватись і через те, що за умов переходу студентів з одного вузу в інший знизиться відповідальність навчального закладу за якість освіти. 

     Проведення реформування європейської освіти дозволить створити єдиний ринок праці вищої кваліфікації, забезпечить мобільність викладачів і студентів за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та, відповідно, дипломів. У той же час зросте рівень конкуренції на ринку освітніх послуг, це змусить університети покращувати свій імідж шляхом підвищення якості освіти і бути спроможними забезпечити рівень знань, що гарантує студенту в майбутньому працевлаштування на європейському ринку праці.

Отже, незважаючи на те, що перехід на Болонську систему – це тривалий та складний процес, її запровадження вже зараз дає позитивні результати, а в майбутньому – вконец активно сприятиме зміцненню політичних, економічних та культурних зв’язків України з країнами Європи.

Объявления по теме:
Нужен басист в группу играющую авторский русский рок Москва
Подам мебель б/у
Oferta de emprego part-time e para estudantes em Lisboa, Portugal - Classificados gr?tis Slando Portugal - Anuncio emprego part time meio per